Найголовніший інкасатор Кіровоградського РУ

1серпня ми вітаємо мужніх, хоробрих, відповідальних та справжніх чоловіків - інкасаторів з професійним святом!

Ця професія є складною і відповідальною, вимагає хорошої фізичної підготовки, сміливості та рішучості. І ні для кого не секрет, що вона пов'язана з ризиком для життя. Прочитавши ці слова, ми відразу уявляємо такого собі українського рембо зі сталевими м’язами та нервами. Приблизно такими вони і є, наші приватбанківські інкасатори. Та сьогодні хочу розповісти про зовсім інше - про величезне серце та просту, чесну і широку душу мужніх чоловіків напрямку перерахунку та інкасації коштів Кіровоградської філії.

Близько семи років тому, тоді ще кіровоградські інкасатори, ранесенько, до початку роботи, біля входу з високим порогом побачили малесенький пухнастий клубочок із величезними і повними сліз очима, який намагався піднятися на сходинку та йому це не вдавалося, і він жалібно скулив. А його погляд був таким проникливим, що не взяти його на руки та не захистити було неможливим. Такою була перша зустріч мужніх і непохитних чоловіків із Касиком, який з часом став улюбленцем не лише інкасації, але й усього банку.

“Спочатку я назвав його Інкасиком. Потім скоротили ім’я до Касика. Так тепер і називаємо його ніжно Касиком. І не подумайте, що назвали його на честь Кацмана, нашого керівника, як дехто мені дорікає, знайшовши спільні корені слів Касик та Кацман, - посміхається Олександр Григоренко, водій-інкасатор Кіровоградської філії ПриватБанку. - Він став сином інкасації:) Він - наш улюбленець. Його знають вже усі співробітники. Несуть йому смаколики, частують різними витрибеньками. Він у нас простий хліб і не їсть, і смаку його не знає. Навіть директор його балує - частенько приносить щось смачненьке або щось ексклюзивне саме для собак”.

Якось наш Касик попав під колеса машини, яка проїжджала по Преображенській (вулиця, на якій і знаходиться мідл-офіс Кіровоградської філії ПриватБанку - авт.). Дуже йому вже захотілося вхопити машину за колесо. Вкусити вдалося, але ж то було на ходу. Колесо прокрутило малого бешкетника та вирвало щелепу. Буквально на руках занесли його інкасатори до найкращого ветеринара міста. Оглянувши малого, той відразу запропонував його усипити - такі страшні рани були на його тілі. Та побачивши реакцію здорових і мужніх чоловіків, згодився спробувати допомогти. Одна операція не допомогла, потрібно було робити другу та пройти довгий курс реабілітації, який повністю взяли на себе ці cправжні чоловіки. Коли колеги дізнались про лихо, усі скинулися грошима, медикаментами, усім потрібним для одужання - хто що мав. Шапка для пожертв жодного дня не була пустою. Вихожували Касика усією інкасацією - і на перев'язки возили, і ліками поїли, і рану обробляли, і просто втішали.

“Тепер нашого Касика знають і клієнти, - додає Юрій Кацман, керівник Напрямку перерахунку та інкасації коштів Кіровоградського РУ ПриватБанку. - Він поважно заходить до Зони 24/7 (далі не йде, дисциплінований), відчуває себе господарем і всім своїм видом показує клієнтам, хто в домі господар. У нього на нашийнику і лого ПриватБанку, аби ніхто не сказав, що він якийсь там бродяга:)”.

Ось такі вони - мужні і справжні чоловіки-інкасатори! Зі святом вас!